Російське вторгнення в Україну (2022)

Російське вторгнення в Україну 2022
Російсько-українська війна (з 2014)
Територіальна карта України станом на 23 березня 2022 року. Детально див. карту в реальному часі      Україна      Країна-агресор Росія, а також Білорусь та ПМР      Українська територія (АР Крим та ОРДЛО), яка була окупована російськими окупаційними корпусами та регулярними військами ЗС РФ до 18 лютого 2015      Територія України, тимчасово окупована Росією та сателітами РФ з 24 лютого 2022 ← Напрямок просування окупаційних військ Росії ← Напрямок просування ЗСУ
Дата: 24 лютого 2022 — триває (27 днів) Місце: Україна, Росія (авіабаза в Міллерово) Результат:  —
Сторони
Росія За підтримки  Білорусь ДНР ЛНР	Україна Постачають озброєння  Велика Британія  США  Канада  Європейський Союз (з 27 лютого 2022)
Командувачі
Володимир Путін Леонід Пасічник Михайло Мішустін Сергій Лавров Сергій Шойгу Валерій Герасимов Олександр Лукашенко Роман Головченко Віктор Хренін Віктор Гулевич Олександр Вольфович Рамзан Кадиров	Володимир Зеленський Денис Шмигаль Дмитро Кулеба Олексій Резніков Валерій Залужний
Військові сили
900 тис. збройних сил, 554 тис. воєнізованих, 2 млн резервних сил ≈ 20 тис. ≈ 14 тис.	246 тис. збройних сил, 102 тис. воєнізованих, 900 тис. резервних сил місцеві партизани і повстанці
Втрати
Українські дані станом на 22 березня: понад 15600 осіб убитими близько 46 тис. пораненими танків — 517 ББМ — 1578 артилерійських систем — 267 РСЗВ — 80 засобів ППО — 47 літаків — 101 гелікоптерів — 124 автомобільної техніки — 1008 легких швидкісних катерів — 4 цистерн з ПММ — 70 БПЛА — 42 спецтехніка — 15 Полонених (кількість уточнюється) — 1000 осіб Дані США станом на 16 березня: 7000+ загиблих Російські дані станом на 3 березня: 498 загиблих	Військові: Українські дані станом на 12 березня: 1300 загиблих Російські дані станом на 2 березня: 2800 загиблих Цивільні: Станом на 2 березня: 1 тис.—2 тис. загиблих

Російське вторгнення в Україну 2022 року — відкритий воєнний напад Росії, за підтримки Білорусі, на Україну, розпочатий о 4 годині ранку 24 лютого 2022 року. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій Росія постійно заперечувала. В ЗМІ та юридичних документах російське вторгнення в Україну 2022 року розглядається як агресивна війна Росії проти України.

Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з РФ і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» і «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької і Луганської областей.

Близько 4 години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про воєнну операцію нібито з метою «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, в тому числі поблизу Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму. Разом із Росією війну проти України веде Білорусь: з прикордонних районів завдаються ракетні удари по території України, здійснюються вильоти бойової авіації для нанесення ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення. Контрольоване Росією Придністров'я (Молдова) також є потенційною загрозою.

Завдяки спротиву української армії і сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці. У своїй новітній історії, за оцінками України, Росія в усіх війнах, які вона вела, ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувалося, опір, що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти Росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора.

З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде інформаційну війну та застосовує пропаганду.

Передумови

Історичне тло

Євромайдан (2014) став поворотною подією в стосунках України з Росією

Вторгнення пов'язане з тривалою російсько-українською гібридною війною, яка почалася на початку 2014 року. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У 2004 році до НАТО увійшли балтійські країни Естонія, Латвія та Литва. Чотири роки по тому, 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів.

Окрім того, для обґрунтування вторгнення російська пропаганда використовує образ Київської Русі та її хрещення. Київську Русь, яка є підґрунтям історії та національним спадком України, вони подають як нібито духовну колиску їхньої нації та культури, а хрещення Русі 988 року трактують як джерело духовного, культурного та національного спадку саме російського етносу, а не українського, як є насправді. Існування незалежної України, як і незалежної української православної церкви, для Росії нестерпне.

На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як Євромайдан, завершилися усуненням від влади проросійського президента України Віктора Януковича, який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), однак під впливом Росії відмовився від цих намірів. Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, путінська Росія розпочала широку пропаганду. Головною тезою Росії було те, що в Україні нібито панує нацизм, підтримуваний Заходом, і відбувається геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати.

Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів Крим і організувала сепаратистський заколот на сході України, засилаючи на Донбас свою агентуру, війська та зброю. Використовуючи своїх маріонеток, підкуп і політичні впливи на Заході, Росія під загрозою ескалації воєнних дій нав'язала Україні контроверсійні Мінські угоди, в порушенні яких постійно звинувачувала Україну, ігноруючи невиконання їх з боку терористичних угруповань Донбасу. В умовах безперервних порушень домовленого «режиму тиші» було неможливим досягнення стабільного миру, але лінія фронту майже не переміщалася, зв'язуючи бойові частини України на цьому напрямку і відвертаючи їх від усіх інших. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними на безпечні території. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує «операцію під фальшивим прапором», щоб створити привід для вторгнення. Паралельна російська інтервенція в Сирію, що відбувалася з 2015 року під час тамтешньої громадянської війни, повинна була створити Росії репутацію миротворця.

Напруга між Україною та Росією посилилася через будівництво газопроводу «Північний потік-2» у Балтійському морі, запуск якого давав би змогу припинити чи обмежити транзит російського газу через Україну на Захід через українські газогони в разі загострення воєнних дій.

У грудні 2021 року Росія висунула низку претензій до західних країн, звинувачуючи їх у нібито «експансії НАТО» і вимагаючи від Заходу забрати їхні війська й озброєння з країн колишнього «Східного блоку», претендуючи на відновлення військово-політичного впливу колишнього Радянського Союзу. Конкретно від України вона вимагала гарантій неприєднання до НАТО, а також відмови від постачання західних озброєнь, і погрожувала невизначеною військовою відповіддю, якщо ці вимоги не будуть задоволені повністю. НАТО відхилило ці абсурдні вимоги, і Сполучені Штати попередили Росію про «швидкі та суворі» економічні санкції у разі подальшого вторгнення в Україну.

Упродовж лютого зброю Україні на випадок вторгнення Росії надали Канада, Естонія, Литва, зокрема надали зенітно-ракетні комплекси та протитанкові ракетні комплекси.

Підготовка до вторгнення

Аналітик Йоганн Мішель, який працював над звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень про армії світу, зауважив, що хоча Росія має загалом значно більше військ, ніж Україна, але на початку вторгнення біля кордонів було зосереджено далеко не всі, а приблизно 200 тис. військовослужбовців, поділених на 60 бойових груп. За даними оборонного відомства США, Росія зосередила біля кордонів України 150 тис. військовослужбовців. Як повідомляли пізніше полонені російські солдати, частину з них відправили для участі в бойових діях обманним шляхом, кажучи, що це військові навчання.

Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій «під чужим прапором», намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу.

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас, що інтерпретується як вихід Росії з Мінського протоколу. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення. 22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одноголосно схвалила застосування військової сили на цих територіях.

За даними американської розвідки, Китай попросив Росію відкласти заплановане вторгнення через проведення в себе Зимової Олімпіади (4—20 лютого 2022).

Передбачення війни

У січні 2022 року KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської Школи Економіки) спільно із запрошеними експертами прогнозували, що Росія як мінімум дестабілізуватиме безпекову ситуацію на лінії фронту на Донбасі, щоб схилити Україну до вигідних Росії умов на подальших переговорах. Максимум — розпочне повномасштабну військову агресію зі спробою глибокого вторгнення на територію України.

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться.

Аналітик, знаний під псевдонімом Jomini of the West, передбачав загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж Північнокримського каналу на півдні, Донбас з Харківською областю на сході.

Джонатан Гайєр із видання «Vox», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року.

Хід війни

Карта бойових дій

Російсько-українська війна
Історичні передумови
Конфлікт щодо острова Тузла Євромайдан Революція гідності Проросійські виступи Російська підривна діяльність в Україні
Основні теми
Анексія Криму Війна на сході України Інцидент у Керченській протоці Російсько-українська економічна війна Російсько-українська інформаційна війна Російсько-українська кібервійна Хакерські атаки на Україну (2017) Хакерські атаки на Україну (2022) Російсько-українська церковна війна Анексія Київської митрополії Мінська схизма Російсько-українська культурна війна Російсько-українська юридична війна Справа «Україна проти РФ» Російсько-українська криза (з 2021) (реакції) Вторгнення в Україну (2022) (реакції та протести)
Схожі теми
Радянська окупація України Голодомори в Україні Білорусько-російські відносини Союзна держава Українсько-російські відносини Відносини Україна — НАТО Відносини Росія — НАТО Міжнародні санкції (компанії) Висвітлення ЗМІ проросійських виступів Друга холодна війна Протести в Росії проти війни з Україною Міжнародно-правовий статус ДНР та ЛНР

Лютий

24 лютого 2022 року незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) (06:00 за московським часом, UTC+3) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати військову операцію на сході України. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і військових складах у Києві, Харкові та Дніпрі. Сталися вибухи в Києві, Харкові, Одесі та на Донбасі.

Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова. О 07:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.

Незадовго до 07:00 (UTC+2) Президент Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану. Повітряний простір над Україною повністю закритий для цивільної авіації, а Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу вважає всю територію зоною активного конфлікту. Зеленський оголосив про розрив дипломатичних стосунків із Росією. Цивільні польоти над Україною, а також Молдовою та частиною Росії були закриті через загрозу ураження, подібного на ураження ракетою рейсу 17 Malaysia Airlines.

Станом на 10:30 українські військові контролювали міста Маріуполь і Щастя. До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі, вимагаючи від прикордонників здатися. До 11:00 російські військовики на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської області. На об'їзній дорозі Харкова, поблизу мікрорайону Північної Салтівки, спалено 4 танки російських окупантів. Згодом ЗСУ збили 7 літаків окупантів і гелікоптер. , Російські війська розпочали штурм аеропорту Гостомель який із суттєвими втратами захопили ввечері, але потім втратили контроль над ним. На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС.

Паралельно велася активна дезінформація, Росія запускала численні фейкові новини, що нібито українська армія не чинить опору Росії, планує відступати, що ворог увійшов у Харків чи що ООС на Донбасі начебто знищено.

Після опівдня тривали бої за міста Генічеськ, Скадовськ, Чаплинка, Охтирку, Суми. Російські війська увійшли в Генічеськ і Олешки та захопили Чорнобильську атомну електростанцію, взявши персонал у заручники.

Володимир Зеленський підписав указ про мобілізацію в ряди ЗСУ. Ввечері він прозвітував, що на Донбасі Збройні сили України діють на відмінно, але харківський напрямок складний і проблемна ситуація на півдні. Ворог не зміг просунутися вглиб України на східному напрямку, вогнева активність на деяких напрямках зменшилася. На тлі нападу в усіх областях України створено військові адміністрації, де посади держслужбовців можуть заміщати військові. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк звернувся до західних партнерів України про сприяння в закритті неба над країною, щоб зупинити повномасштабну агресію Російської Федерації.

Ближче до опівночі російські окупанти таки захопили острів Зміїний, тоді як підрозділи ЗСУ закріпилися на лівому березі Дніпра в районі Херсона.

Будинок у Києві (вулиця Олександра Кошиця, 7-А), частково зруйнований 25 лютого

Наступного дня зранку окупанти зайняли Суми і взяли в облогу Конотоп; захисники міста Охтирка двічі відбили наступ. Президент України у своєму брифінгу дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії; сказав, що самих санкцій недостатньо; запевнив, що захисники України тримаються. Зеленський закликав українців зупиняти російсько-окупаційні війська і підписав наказ про загальну військову мобілізацію та анонсував переговори з Росією.

Росія обстрілювала ракетами Київ і аеропорту Рівного, тривали бої в Дергачах і Печенігах. О 14-й годині 25 лютого розпочалася оборона Києва.

Путін заявив Сі Цзіньпіну, що Росія готова провести переговори на високому рівні з Україною з приводу американського «стратегічного виклику». Пєсков також розповів, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною. Проте вже за кілька годин Путін відкрито закликав до держперевороту в Україні з метою повалення законної влади. Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка вимагала від Росії вивести війська з України. «За» виведення проголосували 11 країн, утрималися Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати.

26 лютого ворог завдав поодиноких авіаційних ударів у околицях Сум, Полтави, Маріуполя. Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням стати посередником у переговорах між Україною та Росією. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив твердження речника Росії Дмитра Пєскова про відмову України від переговорів і пояснив, що переговори повинні відбутися у повноцінному форматі, а не як висунення Росією ультиматумів.

Військові підрозділи російських окупантів втратили наступальний темп, очікуючи надходження додаткових підрозділів і поповнення запасів. Водночас Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря. Ворожі дрони наближалися до узбережжя Одеської області та гирла Дунаю. Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські військовики підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською. Увечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС.

За підсумками 26 лютого, радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович доповів, що просування російських військ до Києва зупинилося через «величезні втрати», завдані українськими силами. Офіційні особи США та Великої Британії визнали, що Росія стикається з жорсткішим, ніж очікувалося, опором в Україні. За оцінками розвідки США, в Україні з'явилися «ознаки життєздатного опору», а російські війська не досягли бажаного ними прогресу, особливо на півночі; російським військам бракувало палива та матеріально-технічної підтримки.

27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові. В Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога, зберігши контроль над містом. Суми лишилися під контролем України, як і Охтирка. Київ продовжив тримати оборону, знищуючи прониклі в місто диверсійні групи. Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні.

Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої. Українські військовики близько 12 год. відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала до того часу.

За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять. Олександр Лукашенко взяв на себе відповідальність за безпеку під час проїзду, переговорів і повернення української делегації. Всі літаки, гелікоптери та ракети, розміщені на білоруській території, повинні були лишатися на землі. Зустріч запланували на ранок наступного дня.

Під час зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили. Втім, аналітик DW у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск.

Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників ДСНС, захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин.

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26—27 лютого, бойовий дух українців лишався високий. Зазначалося, що «у жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв», 91 % опитаних підтримують дії президента України Володимира Зеленського.

Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Міська влада відкрила магазини, відновила рух наземного транспорту і частково — метро, що слугувало укриттям. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових та цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, важливих критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони. Водночас вони завдали ракетного удару по житлових будинках у Житомирі та Чернігові, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права. За оцінкою Генштабу, противник виявився деморалізованим і зазнав великих втрат, в російській армії почастішали випадки дезертирства та непокори.

Російські війська обстрілювали Харків з реактивних систем залпового вогню «Град», зокрема житлові масиви. З Нової Каховки, окупованої напередодні ворогом, організували евакуацію населення. Російські війська, що зайшли напередодні в Бердянськ, зіткнулися з мітингом містян. В Енергодарі зафіксували присутність диверсантів. Росія обстріляла також житлові квартали Сєвєродонецька.

Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі.

За підсумками лютого, Росія та її головнокомандувач Володимир Путін припустилися стратегічної помилки. Вони очікували здійснити бліцкриг і змусити Україну до швидкої зміни влади на проросійську. Та вже на третій день війни російські війська були виснажені запеклим опором ЗСУ. Несподіваною як для Росії, так і для Заходу, стала позиція президента України Володимира Зеленського, який відмовився евакуюватися з Києва. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів. Україна отримала заступництво від ЄС і НАТО, а проти Росії почалося впровадження важких фінансових санкцій.

• 

  Наслідки ракетного удару по Голосіївському району Києва

• 

  Будинок у Києві (проспект Валерія Лобановського, 6-А) після обстрілу 26 лютого

• Відтворити

  Руйнування в Чернігові після обстрілу 28 лютого

• Відтворити

  Обстріл Харкова 28 лютого

• 

  Руйнування в с. Чайки, Бучанський район на Київщині

• 

  Автобус палає на дорозі з Києва до Харкова

Березень

Відтворити

Обстріл Харківської ОДА 1 березня 2022

1 березня відбувся обстріл російськими військами Охтирки, було зруйновано військову частину в місті, загинули численні українські солдати. Продовжилися обстріли Харкова. Шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва. В Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими. Почалася евакуація цивільних з Волновахи на Донеччині. Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві, що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів (та радіомовлення). Ворожі снаряди пошкодили загрожували пам'ятнику Жертвам Бабиного Яру. Водночас окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці.

Опівдні 2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські військові на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу у російських окупантів», а саме ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове. Жителі Енергодара, зібравшись на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів.

Розбір завалів після російського авіанальоту

Наступного дня пресслужба Генерального штабу Збройних сил України повідомила, що російсько-окупаційні війська не досягнули успіху майже на всіх напрямках, на яких здійснювали просування вперед. Українські прикордонники та ЗСУ вийшли на лінію державного кордону на Сумщині.

Вночі 4 березня російські військові обстріляли енергоблоки Запорізької АЕС, виникла пожежа. Українські військові звільнили Миколаїв від окупантів, зокрема аеропорт «Кульбакине». Основні зусилля російських військ були спрямовані на оточення Києва та Харкова та на терор і придушення опору в заблокованих населених пунктах.

Люди ховаються під руїнами мосту в Ірпені на Київщині

5 березня міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що Збройні сили України контролюють ситуацію, тримають рубежі і переходять в контрнаступ. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що він переконаний у можливості України виграти цю війну з Росією, та відзначив «надзвичайну стійкість» українського народу. Білорусь, як і раніше, не провадила активних військових дій проти України.

Російське Міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню.

У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00. Попри це російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріуполі. Верховна Рада ухвалила закон, яким цивільним особам до кінця війни дозволено застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства.

В рамках перемовин між Україною і Росією за посередництвом Туреччини 10 березня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова у місті Анталія. Головним питанням було домовитися про перемир'я на добу. Крім того, як повідомив Кулеба за результатами зустрічі, його завданням було домовитись про гуманітарний коридор із Маріуполя для вивезення цивільних і доставки гуманітарних вантажів в обложене місто. Але Голова МЗС Росії Сергій Лавров на пресконференції за підсумками переговорів також заявив про готовність Москви продовжувати діалог. Він зазначив, що попередні три раунди контактів з українськими представниками на білоруській території привели до певного прогресу.

Зранку 11 березня російські війська з різними інтервалами обстріляли з повітря аеродроми в Луцьку, Івано-Франківську та цивільну фабрику в Дніпрі. ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області. В Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі тривали акції цивільного спротиву військам загарбників. Державна прикордонна служба України повідомила, що російські штурмовики СУ, із зальотом на територію України з Білорусі, здійснили бомбардування української території, після чого завдали авіауадарів по території Республіки Білорусь з метою провокації. У Міністерстві оборони Білорусі заперечили заяву про бомбардування.

В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів, раніше пов'язаних із New York Times.

У Запорізькій області мешканці міст, тимчасово окупованих російськими військами, як і в попередні дні, продовжили збиратися на акції протесту проти загарбників. Нарешті розпочалася евакуація частки населення блокадного Маріуполя, проте гуманітарний конвой (вантажу) не вдалося доправити до міста. Також Україна домовилася з РФ про 10 гуманітарних коридорів (з Маріуполем) на 14 березня, з яких спрацювало лише 7 (без Броварського напрямку). Продовжилися обстріли Харкова та Києва російськими військами. Уламки їхньої збитої ракети впали на дорогу на Куренівці. Невдовзі після того, як на ЧАЕС відновили постачання електрики, окупанти знову знеструмили її. За повідомленням Головного управління розвідки, російські війська стали цілеспрямовано знищувати українську сільськогосподарську техніку.

15 березня до Запоріжжя дісталися перші біженці з Маріуполя, який противник намагався захопити. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників. Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилися поставки харчів.

У Генштабі Збройних сил 16 березня повідомили, що Україні вдалося завдати «нищівних ударів по угрупованнях військ окупантів» на тимчасово зайнятих територіях, а на окремих напрямках — перейти у контрнаступ. Війська РФ продовжили завдавати ракетно-бомбові удари по інфраструктурі та густонаселених районах українських міст. Вперше з початку війни зазнали бомбардувань цивільні об'єкти у Запоріжжі, окупанти завдали удару по Олександрівському району міста Запоріжжя, скинули бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста. Володимир Зеленський у виступі перед Конгресом США заявив про ініціативу створити новий союз держав U-24, який швидко реагуватиме на майбутні прояви агресії. Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції. Росію виключили з Ради Європи.

До 18 березня окупанти досягли певного успіху лише в Донецькому операційному районі — заблокували вихід до Азовського моря. Зупинений підрозділами Сил оборони, ворог завдавав ракетно-бомбових ударів із застосуванням як високоточної зброї, так і боєприпасів невибіркової дії. Окупанти продовжували частково блокувати Чернігів, Суми та Харків.

19 березня війська України знищили кілька колон техніки окупантів в Миколаївській і Сумській областях. Було знищено командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил російської федерації генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева. На тимчасово окупованій території Донецької області Росія оголосила чергову хвилю мобілізації, піднявши граничний вік мобілізованих до 65 років. За висновком Пентагону 22 березня, російські війська за майже місяць війни так і не вирішили проблему поповнення ресурсів, отримали проблеми з логістикою, зв'язком та комунікацією і навіть теплим одягом.

В ніч на 22 березня українські військові вкотре звільнили Макарів.
23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району.

Реакція України

Володимир Зеленський під час звернення 14 березня

Офіційна влада

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із Росією та прокоментував її напад словами, що Росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. Верховна Рада України підтримала введення воєнного стану в Україні голосами 300 народних депутатів. Президент анонсував також зняття санкцій з усіх громадян України, які готові захищати країну в лавах Сил територіальної оборони. 25 лютого Президент закликав Путіна сісти за стіл переговорів, наголосивши, що «вторгнення Росії в Україну — це не просто вторгнення, це початок війни проти Європи, проти єдності Європи, елементарних прав людини в Європі, усіх правил співіснування на континенті, проти того, що європейські держави відмовляються ділити кордони силою». Кремль повідомив, що готовий провести в Мінську переговори про нейтральний статус України за умови, що Україна складе зброю. 26 лютого Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником у переговорах із Росією як нейтральна сторона. 28 лютого Президент підписав заяву на членство України в Європейському Союзі. Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу». Щодо окупованих раніше частин Донецької та Луганської областей, президент 5 березня закликав їх боротися разом з іншими українськими містами. Зеленський також наголосив, що спротив українців на тимчасово окупованих територіях дає впевненість у тому, що Українську державу буде відновлено.

Попередній президент України Петро Порошенко сказав, що «Путін, який збожеволів і вийшов проти всього світу, сьогодні загрожує не тільки Україні. Жодна країна світу не може зараз почуватися в безпеці» та представив Володимиру Зеленському план дій для збільшення фінансування армії та зміцнення оборони.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав: «Світ має діяти негайно. На карту поставлено майбутнє Європи та світу». Він рекомендував ввести проти Росії «руйнівні санкції» негайно, включаючи SWIFT, цілком ізолювати Росію в усіх форматах, надати Україні зброю, обладнання та гуманітарну допомогу. Дмитро Кулеба закликав також партнерів України розірвати дипломатичні відносини з Росією.

Збройні Сили України спростили процедуру вступу до Сил територіальної оборони та зняли максимальне вікове обмеження в 60 років.

Міністерство освіти і науки України закликало громадян зберігати спокій і розсудливість. За його оголошенням, заклади освіти, за можливості, здійснюватимуть навчання в дистанційній формі. 25 лютого міністерство рекомендувало припинити на два тижні навчальний процес заради безпеки.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав не довіряти жодним російським ЗМІ та інформресурсам, читати лише офіційні джерела інформації задля уникнення впливів пропаганди та маніпуляцій агресора.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося в МАГАТЕ для запобігання використанню окупантами плутонію з Чорнобильської АЕС у військових цілях.

«Укравтодор» закликав населення демонтувати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати ворога.

Міністерство цифрової трансформації звернулося до YouTube, Meta і Netflix з проханням зупинити роботу сервісів у РФ і блокувати російські пропагандистські ЗМІ. В Росії відімкнули Twitter, сповільнено роботу соцмереж. Українські мобільні оператори Київстар, Vodafone та Lifecell заблокували доступ до своїх мереж для абонентів із Росії та Білорусі. Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що з вечора 26 лютого запрацювала гаряча телефонна лінія для росіян, чиїх рідних влада їхньої країни могла відправити на війну в Україну, щоб дізнатися долю зниклих.

27 лютого Україна офіційно надіслала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за спотворення нею поняття геноциду. Адже свою агресію Росія вмотивовує «захистом від геноциду».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив 1 березня, що Україна готова до нових переговорів, але «виконувати російські забаганки не буде».

Українське національне теле- та радіомовлення прозвітувало 2 березня, що Україна, попри атаки на її комунікації, забезпечена теле- і радіомовленням.

Верховна Рада 3 березня запровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм та посилила відповідальність за мародерство. Спеціальними законопроєктами народні депутати запропонували заборонити виправдовувати чи заперечувати збройну агресію Росії проти України 2014 року, називати її «внутрішнім конфліктом» чи «громадянською війною», заперечувати тимчасову окупацію частини території України. Окрім того, під заборону підпадає прославляння окупантів — збройних сил РФ та окупаційної адміністрації.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков 10 березня надіслав «листа-подяку» міністру оборони Росії Сергію Шойгу, де «подякував» за корупцію в російській армії, що сприяло її недооснащенню і як наслідок — полегшило боротьбу захисникам України.

Рада національної безпеки і оборони зупинила на час воєнного стану діяльність низки політичних партій, якій працюють на розкол України чи колаборацію з ворогом. А саме: «Опозиційна платформа — За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо».

Релігійні організації

Українське християнське духовенство осудило російську агресію. Митрополит Епіфаній, настоятель Православної церкви України, закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони — вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання».

Настоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій осудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами — це повторення гріха Каїна, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей». Низка священників УПЦ МП закликали до розірвання стосунку церкви з РПЦ, проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується.

Глава Української греко-католицької церкви Святослав у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам».

Духовне управління мусульман України осудило воєнне вторгнення РФ до України, закликало народи до мирного розв'язання цієї проблеми, взаємної підтримки, а особисто Путіна — зупинити війну.

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов сказав, що «ми, мусульмани України, захищаємо нашу землю нестримною люттю і молитвами. Молитвами та зі зброєю в руках» і заявив, що примирення з мусульманами Росії в цьому питанні не буде.

Головний рабин України Моше Реувен Азман звернувся до росіян зі словами припинити вірити російській пропаганді та запевнив, що не боїться померти в Україні. Він вказав росіянам на блюзнірське ставлення їхніх солдатів до єврейських святинь і зумисне вбивство цивільних.

Реакція в Росії

Путін під час звернення «Про проведення спеціальної військової операції»

Прибічники війни

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав воєнний напад Росії на Україну «спецоперацією», але ухилився від більшості запитань щодо її характеру та цілей у розмові з іноземними журналістами. Пізніше того ж дня він заявив, що Путін готовий провести з керівництвом України перемовини щодо її нейтрального статусу та відмову від розміщення озброєнь.

Росія закрила свій повітряний простір для літаків Великої Британії у відповідь на аналогічну заборону з її боку.

26 лютого «РИА Новости» помилково опублікувало статтю, заздалегідь підготовану до «повернення України», що мало, як здавалося Росії, відбутися цього дня. Статтю негайно видалили, однак її було збережено у Wayback Machine.

Президент Росії Володимир Путін заявляв, що в «спецоперації», як офіційно називається в Росії її вторгнення, не задіяні військовослужбовці строкової служби та резервісти. Проте 9 березня Міноборони Росії було змушене визнати, що строковики присутні, але назвало це поодинокими випадками.

Міністерство закордонних справ Росії 10 березня повідомило, що Росія виходить із Ради Європи.

Патріарх Московський Кирило спочатку утримався від однозначних заяв, закликавши до «молитви про найскоріше відновлення миру», але на Прощену неділю 6 березня у своєму «первосвятительському слові» заявив про неприйняття Донбасом «так званих цінностей» ліберального світу з його «гей-парадами», після чого непрямим, хитросплетеним текстом виправдовував російське вторгнення во ім'я захисту цінностей традиційних. А 13 березня під час недільної служби в московському храмі Христа Спасителя передав так звану Серпневу ікону Божої Матері Віктору Золотову, очільнику Росгвардії — російського силового підрозділу, який бере участь у війні проти України. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній осудив дії патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва), назвавши це духовним злочином.

Противники війни

Біло-синьо-білий прапор — символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки

Понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому засудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її.

Депутат Держдуми Росії Михайло Матвєєв проголосував за визнання Донецької та Луганської народних республік, але згодом осудив вторгнення Росії в Україну.

Співвласник «Альфа-Банку» олігарх Михайло Фрідман назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття. Олігарх Олег Дерипаска також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну.

Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну.

Російські громадські діячі створили Антивоєнний комітет Росії та висловили свою незгоду з чинною владою: «Для людей, які виросли на ідеалах звільнення світу від нацизму, загарбницька війна — найбільш страшне і ганебне явище. Неопір такій війні є пособництвом. А протидія — єдина можлива і гідна лінія поведінки». Документ підписали Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, Сергій Алексашенко, Сергій Гурієв, Юрій Пивоваров, Євген Кисельов, Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, Євген Чичваркін та Віктор Шендерович.

Лідер російської опозиції Олексій Навальний, який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну.

Бізнесмен Олександр Конанихін задля денацифікації Росії оголосив винагороду у $1 000 000 за голову Володимира Путіна.

Громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, Леонід Гозман та Російський молодіжний опозиційний рух «Весна» розпочали кампанію за імпічмент В. Путіна.

7 березня стало відомо про затримання поліцією священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, також помістив на свому сайті матеріали із засудженням російської агресії. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.

Реакція і участь Білорусі

Від початку широкомасштабної російсько-української війни територію Білорусі Росія використовувала як плацдарм для наступу на Україну. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 24 лютого, що білоруські війська не беруть жодної участі у цій війні, але «якщо треба, будуть».

27 лютого він підтвердив, що з території Білорусі відбувалися ракетні удари, вмотивувавши їх тим, що з України начебто готувалися удари по територіях проведення військових навчань. Водночас Лукашенко заявив, що військ його держави в Україні немає.

3 березня Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь хочуть «заштовхати у війну в Україні» та наголосив, що білоруси боротимуться лише на своїй землі. За його словами, «війна Білорусі з Україною потрібна ворогам, щоб оголити інші кордони Білорусі, але він „розкусив“ цей план».

4 березня 2022 року ГУР МО України повідомило, що з території Білорусі з аеродрому Ліда вертолітна бригада армійської авіації здійснює бойові вильоти для завдання ударів по Україні.

Міжнародна реакція

Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року

---

   Країни, які засудили вторгнення

   Країни, які дотримуються нейтральної позиції

   Країни, які схвалили вторгнення / заперечують вину Росії

   Немає даних

---

   Росія

   Україна

Маніфестація солідарності з Україною 24 лютого 2022 року. Вроцлав, Польща

Зміцнення власної безпеки іншими державами

• Литва та Молдова оголосили в себе надзвичайний стан через повномасштабний напад РФ на Україну. Наступного дня після нападу Росії Молдова призупинила залізничне сполучення з Україною.
• Посол України в Туреччині закликав цю країну-члена НАТО закрити свій повітряний простір і перекрити протоки біля входу в Чорне море для російських кораблів. 26 лютого Туреччина закрила Чорне море для російських кораблів, унеможлививши їхній прохід крізь протоки Босфор і Дарданелли.
• Уряд Великої Британії оголосив про надання візових пільг громадянам України.
• Вперше в історії 25 лютого НАТО активувало багатонаціональні сили, що складаються з сухопутних, повітряних, морських сил і сил спеціальних операцій, для захисту Альянсу. Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних сил НАТО, генерал Тод Волтерс, уточнив, що в Україну війська Альянсу вводитися не будуть.

   Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків

   Росія

   Україна

   Окуповані території (Крим, «ДНР», «ЛНР»)

• Велика Британія, Бельгія, Норвегія, Італія, Німеччина, країни Балтії, Польща, Чехія, Болгарія, Румунія, Словенія, Чорногорія послідовно закрили свій повітряний простір для російських літаків. До вечора 27 лютого Європейський Союз повністю закрив свій повітряний простір для всіх літаків, які зареєстровані в Росії або контролюються Росією. Заборона на польоти торкнулася і приватних літаків. Свій повітряний простір закрила також Канада, а потім США та Чорногорія.
• Німеччина 27 лютого виділила безпрецедентні додаткові $113 млрд на свою армію.
• США 1 березня вислали 12 російських дипломатів при ООН за звинуваченням у шпигунстві.

Фінансова та правова допомога Україні

Відтворити

Виступ Байдена щодо російської агресії в Україні

• Польща, Словаччина, Угорщина та США погодилися приймати біженців з України.
• Ірландія скасувала візовий режим для України.
• Правління Національного банку Польщі прийняло рішення надати Національному банку України 4 млрд злотих (950 млн доларів США).
• Президент Молдови Мая Санду заявила, що її держава готова прийняти десятки тисяч біженців.
• Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення терміну дії віз. Пізніше вона пообіцяла передати більше протитанкових комплексів.
• Президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Туреччини Реджеп Ердоган ввечері 26 лютого запропонували організувати переговори з Росією.
• Іспанія, Японія та Італія також засудили вторгнення, згодом Японія заявила про можливість повернення до свого складу Курильських островів, втрачених нею після Другої Світової війни.
• Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія ініціювали консультації НАТО з безпеки згідно зі Статтею 4 (проведення консультацій у випадку загрози для когось із союзників, або коли хтось із союзників вважає, що існує загроза для їхньої територіальної цілісності, політичної незалежності, безпеки). Уряд Естонії оприлюднив заяву прем'єр-міністра Каї Каллас: «Розлога агресія Росії є загрозою для всього світу та для всіх країн НАТО […]. Найефективнішою відповіддю на агресію Росії є єдність». Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС.
• Meta дозволила українським користувачам блокувати свої сторінки в Фейсбуці після того, як США попередили, що Росія створює списки українців, які підлягають розстрілу або відправленню в табори після вторгнення.
• Президент Франції Еммануель Макрон у розмові з президентом Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання.
• Президент Польщі Анджей Дуда також повідомив, що НАТО та ЄС не залишать Україну без підтримки.
• Гана підтримала суверенітет і територіальну цілісність України.
• Японія ухвалила рішення надати $100 млн допомоги та схвалила відімкнення Росії від SWIFT.
• Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про надання майже $54 млн доларів додаткової гуманітарної допомоги.
• Президент Естонії Керсті Кальюлайд підтримала Україну.
• Європейський суд з прав людини оголосив про призупинення усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду.
• Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. За відповідну резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися.
• Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте закликала НАТО вступити у війну за Україну.
• Російський олігарх Роман Абрамович виставив на продаж англійський футбольний клуб «Челсі» та заявив, що гроші, отримані від продажу, підуть до благодійного фонду «допомоги всім жертвам війни в Україні».
• Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців.
• Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 млн євро.
• Світовий банк погодився надати Україні $723 млн.
• Палата представників Конгресу США проголосувала за надання допомоги Україні в розмірі $13,6 млрд.

Збройна допомога Україні

ПТРК Javelin

• Польща 25 лютого доставила в Україну колону боєприпасів.
• Чехія 26 лютого надала кулемети, автомати, снайперські гвинтівки, пістолети та набої вартістю 250 млн грн.
• Нідерланди 26 лютого погодилися надати Україні зенітні ракети для захисту від повітряних атак.
• 26 лютого Німеччина погодилась відправити 400 протитанкових гранатометів із Нідерландів в Україну, які доставили 2 березня. Канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що Німеччина поставить Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger. Посол Німеччини Анка Фельдгузен повідомила про відпралення 35 тис. шоломів. Пізніше Німеччина повідомила про намір поставити Україні 2700 зенітних ракет «Стріла».
• Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 27 лютого анонсував надання Україні летальної зброї.
• Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 27 лютого анонсував постачання Європейським Союзом Україні летальних засобів.
• Фінляндія заявила 27 лютого, що надсилає Україні 2000 бронежилетів, 2000 композитних шоломів, 100 носилок, а також обладнання для двох станцій швидкої медичної допомоги.
• ООН (Болгарія, Словаччина та Польща) 1 березня виділили Україні 70 літаків МіГ-29 та Су-25, які базуватимуться в Польщі.
• Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила 4 березня про доставку 1370 протитанкових засобів та 700 тис. набоїв для штурмових гвинтівок і кулеметів.
• Сполучені Штати схвалили, щоб країни НАТО надавали військові літаки Україні. 8 березня польський уряд прийняв рішення передати свої літаки МіҐ-29 у розпорядження американських військ на авіабазу Рамштайн та закликало інші країни НАТО зробити так само, що було прокоментовано Куртом Волкером у Твіттері словами «Прекрасні новини! Домовлено відіслати МіҐи з Польщі до України». Однак пізніше Пентагон не підтримав такої схеми передачі. Додатковий пакет допомоги, ухвалений 16 березня, включає 800 ПЗРК «Стінгер», 2 тис. ПЗРК «Джавелін», 1 тис. одиниць легкого протиброньового озброєння та 6 тис. протиброньових систем АТ-4, 100 тактичних безпілотних літальних систем, 100 гранатометів, 5 тисяч гвинтівок, 1 тисячу пістолетів, 400 кулеметів та 400 дробовиків, понад 20 млн боєприпасів для стрілецької зброї, гранатометів та мінометів, 25 тис. бронежилетів та 25 тис. шоломів.

Гуманітарна допомога Україні

Гуманітарна допомога, зібрана чеськими добровольцями

• Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя.
• Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом та іншим.
• Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації.
• Китайський Червоний Хрест повідомив про плани надіслати гуманітарної на 5 млн юанів ($791 тис.).
• ВООЗ спрямувала в Україну близько 100 тонн товарів включно з киснем, інсуліном, хірургічним приладдям, анестетиками та медичним обладнанням.

Санкції проти Росії

Британська Палата лордів обговорює ситуацію в Україні

Держави та наддержавні утворення

ООН

• Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН.

Рада Європи

• 25 лютого Рада Європи припинила членство Росії в усіх своїх органах за порушення її статуту, а саме статті 3 (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод). Також було припинено спрощену видачу віз громадянам Росії.

Європейський союз

• Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що Росія зіткнулася з «безпрецедентною ізоляцією» у зв'язку з її нападом на Україну, і зазнає «найжорсткіших санкцій», які коли-небудь запроваджував ЄС. Європейський Союз заморозив активи президента Росії Володимира Путіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова 25 лютого.
• Швейцарія, котра асоціюється з ЄС, але не є його частиною, займала нейтралітет, але 28 лютого запровадила проти Росії повний пакет санкцій Європейського Союзу.
• ЄС та країни «Великої сімки», 15 березня позбавили Росію преференцій від членства у Світовій організації торгівлі.

США

• Президент США Джо Байден запевнив, що «США і партнери відреагують спільно і рішуче. Світ притягне Росію до відповідальності». Наприкінці 24 лютого Джо Байден заявив: «Путін — агресор. Путін обрав цю війну. І тепер він і його країна зазнають наслідків», а також запевнив у запровадженні додаткових санкцій проти Росії, що «…призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайно, так і з часом». Речник Держдепартаменту США Нед Прайс повідомив у інтерв'ю, що Зеленський «багато в чому представляє — навіть уособлює — демократичні прагнення та амбіції України — українського народу», а тому є ціллю № 1 для російської агресії. Сполучені Штати повідомили також, що розглядають можливість накладення санкцій на Центральний банк РФ і 3 березня слідом за ЄС заморозили активи російських мільярдерів і наближених до кремлівської влади людей. Хоча прохання України про закриття її неба для російських літаків було відхилено 4 березня. США, за словами речника Державного департаменту Неда Прайса, готові посилювати санкції проти Росії. Президент Джо Байден 8 березня оголосив, що США припиняє імпорт російської нафти, а 11 березня заборонив імпорт з Росії алкоголю, діамантів і морепродуктів.

Велика Британія

• Велика Британія запровадила окремі санкції проти російських олігархів. До переліку потрапили власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович, бізнесмен Олег Дерипаска, голова «Роснефти» Ігор Сєчин, голова банку ВТБ Андрій Костін, голова «Газпрому» Олексій Міллер, власник трубопровідної компанії «Транснефть» Микола Токарєв і голова банку «Россия» Дмитро Лебедєв.

Організації

Медійні

• Європейська спілка радіомовлення і телебачення заборонила російським виконавцям брати учать у Євробаченні-2022. У відповідь російські ВДТРК, Перший канал і Радіо дім «Останкіно» оголосили про вихід із Європейського мовного союзу. Організатори Євробачення заявили, що повторне включення Росії може «зашкодити репутації конкурсу».
• Meta запровадила обмеження щодо російських ЗМІ, представлених у FacebookFacebook. З російського боку Роскомнадзор частково обмежив доступ до Facebook. Згодом у Росії заблокували доступ до Instagram і оголосили Meta «екстремістською організацією».
• Корпорація Alphabet (власниця Google) заборонила російському державному медіа RT та іншим каналам отримувати гроші за показ реклами на сайтах Alphabet, в застосунках і відео, розміщених на YouTube. Згодом пропагандистські канали Росії «RT» і «Sputnik» заблокували на YouTube по всій Європі.
• Каннський кінофестиваль заборонив Росії брати участь у ньому 2022 року.
• Сервіс Netflix призупинив діяльність у Росії.
• Медіагрупи Discovery, NHKNHK та TV5Monde призупинили діяльність у Росії.
• Кінокомпанія Disney призупинила весь свій бізнес у Росії.
• Звукозаписувальні студії Sony Music, Universal Music і Warner Music призупинили діяльність у Росії.

Технологічні

• Apple, ExxonMobil, Ford, Boeing, Airbus, Nike, Dell, Microsoft, Samsung, Sony згорнули чи призупинили свої операції в Росії.

Наукові

• Массачусетський технологічний інститут (MIT) оголосив про припинення співпраці зі Сколківським інститутом науки та технологій.
• Європейська комісія оголосила про рішення призупинити співпрацю з російськими організаціями у галузі досліджень, науки та інновацій.
• Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) призупинила співпрацю з Росією та позбавила її статусу спостерігача. Співпрацю з державою-агресором припинило також Європейське ядерне товариство.

Освітні

• Європейський фонд освіти висловив підтримку Україні та зобов'язався не проводити жодних активностей на території Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Фінансові

• Visa та Mastercard 1 березня заблокували кілька російських фінансових установ у своїй мережі, а 6 березня припинили свою діяльність у Росії.
• PayPal призупинила надання своїх послуг у Росії.
• Провайдер фінансової інформації Bloomberg і телерадіокомпанія CNN припинили роботу в Росії.
• Нафтогазова корпорація Shell припинила купувати російську нафту й оголосила про закриття своїх станцій у Росії.
• Криптовалютна біржа Coinbase заблокувала 25 тис. гаманців, пов'язаних із Росією.
• Сервіс грошових переказів Western Union зупинив роботу в Росії.
• Згорнув роботу інвестиційний банк JPMorgan.

Харчування

• McDonald's закрила свої ресторани швидкого харчування в Росії.
• Coca-Cola, що довго лишалася осторонь конфлікту, зупинила роботу в Росії, як і PepsiCo, Starbucks та Mars.

Спортивні

• Футбольний клуб «Манчестер Юнайтед» відкликав спонсорські права російського «Аерофлоту».
• Європейський футбольний орган УЄФА вирішив перенести фінал Ліги чемпіонів із Санкт-Петербурга до Сен-Дені (Франція) після засідання виконавчого комітету цього органу. Збірні Польщі, Чехії та Швеції з футболу відмовилися від будь-яких матчів із Росією. Формула-1 скасувала Гран-прі Росії на цей рік через кризу, а чемпіони світу Себастьян Феттель і Макс Ферстаппен назвали «неправильним» змагання в Росії.Міжнародний олімпійський комітет закликав міжнародні спортивні федерації перенести або скасувати будь-які спортивні заходи, заплановані в Росії чи Білорусі.
• Міжнародний олімпійський комітет відкликав олімпійські ордени Володимира Путіна та його соратників. Російських і білоруських спортсменів комітет рекомендував не запрошувати на міжнародні змагання.

Інші

• Хакери угрупування «Anonymous» 25 лютого оголосили «кібервійну» Росії. Вони атакували вебсайти Кремля, Міністерства оборони Російської Федерації та новинного ресурсу «RT». 26 лютого, близько 15 год., вони атакували сайти Кремля, сайт президента РФ, уряду, Держдуми, Ради Федерації, «Госуслуг», «Роскомнадзора», вивівши їх із ладу, та, ймовірно, зламали російські телеканали, транслюючи там українську музику. Невдовзі угрупування Anonymous заявило про злам бази даних сайту Міністерства оборони Російської Федерації.

Санкції проти Білорусі

• Європейський Союз 27 лютого анонсував запровадження нових санкцій проти поточного режиму Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком, якого Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала «ще одним агресором у цій війні».
• 2 березня Європейський Союз запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників.

Підтримка Росії

• Митне агентство Китаю схвалило імпорт пшениці з усіх регіонів Росії, що може допомогти зменшити вплив можливих санкцій Заходу, введених через атаку Москви на Україну.
• Президент Венесуели Ніколас Мадуро висловив повну підтримку діям Володимира Путіна на території України.
• Президент Чечні Рамзан Кадиров заявив, що зібрав понад 12 тис. силовиків і 70 тис. добровольців, які готові «виїхати на будь-яку спецоперацію».

Протести проти війни

Бранденбурзькі ворота засвітилися кольорами українського прапора під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.

Філармонія Мечислава Карловича у Щецині під час акції солідарності з Україною, 24 лютого 2022 р.

За даними ОВД-Інфо, 24 лютого поліція затримала понад 1800 росіян у 51 місті Росії за протести проти вторгнення Росії на територію України. Міністерство внутрішніх справ Росії виправдовувало ці арешти «обмеженнями щодо коронавірусу, у тому числі на публічні заходи», які продовжують діяти. Російський лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов оголосив, що «Новая газета» випустить свій наступний номер українською та російською мовами. Дмитро Муратов, журналіст Михайло Зигар, режисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ про те, що Україна не становить загрози для Росії та закликали громадян Росії засудити війну. Олена Черненко, журналіст «Коммерсанта», розповсюдила відкритий лист з критикою розпочатої Росією війни, підписаний 170 журналістами та науковцями. Проукраїнські протести відбулися у кількох посольствах Росії за кордоном, зокрема у Вірменії, Австралії, Азербайджані, Болгарії, Бельгії, Канаді, Естонії, Грузії, Німеччині, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Казахстану, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Тайвані, Туреччині, Великобританії та США. У Чехії близько трьох тисяч людей протестували проти Росії на Вацлавській площі в Празі.

• Протести проти російської агресії відбулися в Лондоні (Велика Британія), Мюнхені (Німеччина), Дубліні (Ірландія), Таллінні (Естонія), Парижі (Франція), Гаазі (Нідерланди), Токіо (Японія), Римі (Італія), Осло (Норвегія), Мадриді (Іспанія), Відні (Австрія), Стамбулі (Туреччина), Варшаві (Польща) та інших містах. Низка акцій відбулася також біля російських дипломатичних установ. Протести проти війни пройшли також у Росії, де були розігнані. Російська влада попередила громадян, що участь в антивоєнних протестах може зумовити кримінальне переслідування та кримінальну відповідальність.

Рух бойкоту проти російської та білоруської продукції поширився в деяких країнах, особливо в країнах Балтії. В Естонії багато мереж супермаркетів прибрали з полиць російські продукти та напої. У Латвії більшість супермаркетів вилучили російські та білоруські продукти, зокрема харчові продукти, напої, журнали та газети; мережі Coop, Rimi, Maxima та Barbora стали найвідомішими мережами супермаркетів, які приєдналися до бойкоту. У Канаді комітетам із контролю за алкогольними напоями кількох провінцій, включно з Радою контролю за алкогольними напоями Онтаріо, Société des alcools du Québec, Newfoundland and Labrador Liquor Corporation, Manitoba Liquor & Lotteries Corporation і Nova Scotia Liquor Corporation, було наказано вилучити російську алкогольну продукцію з роздрібних магазинів. Уряд Британської Колумбії припинив імпорт російської алкогольної продукції. У Сполучених Штатах багато барів і алкогольних магазинів також прибрали з полиць російську горілку.

Коментарі

• Посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь сказав, що всім сторонам потрібно «зберігати холодну голову й раціональність» і що «особливо важливо наразі уникнути підігрівання напруженості». Позиція Китаю полягала в осудженні як розвитку війни, так і запровадження односторонніх санкцій проти Росії. Помічниця міністра закордонних справ КНР Хуа Чуньїн висловилася за те, щоб не називати події в Україну «у типовому західному стилі» вторгненням.
• Колишній президент США Дональд Трамп спершу похвалив Путіна за «рішучість» і оцінив його дії як «миротворчі». Водночас згодом він закликав молитися за український народ.
• Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон описав російське вторгнення як «катастрофу для нашого континенту» й анонсував, що обговорить ситуацію з лідерами країн «Великої сімки».
• Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відгукнулася, що «російський уряд порушує найелементарніші правила міжнародного порядку на очах світу», та заявила, що німецькі дипломати, які залишилися в Києві, покинуть столицю. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав напад Росії «чорним днем для Європи» і закликав Путіна зупинитися негайно.
• Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав «безвідповідальним» заклик президента Росії Володимира Путіна підвищити рівень бойової готовності його ядерних сил. Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі, відгукнувся: «Ніхто не повинен дивуватися, що він [Путін] зробить це [такий заклик]».
• Папа Римський Франциск відвідав російське посольство та провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Папа висловив «глибокий біль» за страждання країни.
• Голова Ради муфтіїв Росії, муфтій шейх Равіль Гайнутдін, закликав мусульман Росії та всіх інших єднатися навколо молитви за мир, відновлення дружніх стосунків і відвернення повномасштабної війни.
• Верховний муфтій Росії Талгат Таджуддін схвалив рішення Путіна ввести війська в Україну, подякував Путіну за визнання ЛНР і ДНР від імені «мільйонів російських мусульман».
• Радикальний ісламістський рух Талібан закликав вирішити конфлікт мирним шляхом.
• Понад 150 Нобелівських лавреатів підписали листа на підтримку України, де порівняли Росію з гітлерівською Німеччиною та осудили її дії.

Інші реакції

Брати Клички з терміналами Starlink

• Очільниця білоруської опозиції Світлана Тихановська проголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі.
• Премʼєр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню.
• Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України.
• Президент Туреччини Реджеп Ердоган запевнив, що Україна та Росія є ключовими торговими партнерами, тож конфлікт між двома країнами може завдати шкоди економіці Туреччини. Він засудив вторгнення Росії в Україну як «важкий удар по регіональному миру та стабільності», а також розкритикував НАТО за відсутність конкретних дій у вирішенні конфлікту (станом на 25 лютого).
• Президент Сербії Александар Вучич пообіцяв офіційно осудити визнання Росією незалежності ЛНР і ДНР, якщо президент України так само публічно осудить бомбардування Югославії НАТО в 1999 році. Він висловив військовий нейтралітет щодо поточної ситуації та підтримку суверенітету України.
• Полковник королівських збройних сил Великої Британії Річард Кемп (en:Richard Kemp) наголосив на нагальній необхідності усунення (знищення) В. Путіна, так само як терориста Усама бен Ладена.
• Президент США Джо Байден та Сенат США визнали очільника Кремля В. Путіна військовим злочинцем і кривавим диктатором.
• Американський мільярдер Ілон Маск вночі з 26 на 27 лютого розгорнув супутниковий інтернет Starlink над Україною і анонсував, що термінали для доступу до нього вже відправлено. Свій жест він пояснив протидією Росії на випадок, якщо вона блокуватиме доступ до інтернету в Україні.
• Прем'єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон попередив 19 березня, що Захід не повинен намагатися «нормалізувати відносини» з президентом Росії Володимиром Путіним. Міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс заявила, що Кремль, схоже, використовує мирні переговори між Москвою і Києвом лише для прикриття для своїх військових дій.

Військові втрати окупантів

Люди оглядають знищену у Конотопі БМП

Знищена військова техніка російських окупантів на одній з вулиць Бучі. 1 березня 2022 року.

Трощення техніки російських окупантів, позначеної літерою «V», на Київщині. Приблизно 8 березня 2022 року.

За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій бойові втрати противника станом на 22 березня орієнтовно становили: особового складу — понад 15 300 осіб, танків — 509 од., бойових броньованих машин — 1 556 од., артилерійських систем — 252 од., РСЗВ — 80 од., засобів ППО — 45 од., літаків — 99 од., гелікоптерів — 123 од., автомобільної техніки — 1 000 од., кораблів/катерів — 3 од., цистерн з ПММ — 70 од., БПЛА оперативно-тактичного рівня — 35 од., спеціальної техніки — 15 од. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій. Згідно з інформацією міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, офіційна кількість російських військовополонених в Україні станом на 19 березня становила 562 особи.

Вже в перші дні агресії російські загарбники зазнали значних втрат у живій силі й техніці. У своїй новітній історії Росія в усіх війнах, які вона вела, ще не зазнавала таких великих втрат за такий короткий час. Загалом за перший день повномасштабного вторгнення втрати окупанта оцінювалися Міністерством оборони України як: близько 800 вбитих, знищено 500 одиниць техніки, 2 батальйони покинули техніку та пішим порядком покинули позиції. У боях за населений пункт Щастя захоплено один танк і одну ЗУ-23-2.

Натомість 25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1 000 осіб, представник Міністерства оборони Росії І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає».

26 лютого 2022 року віцепрем'єрка Ірина Верещук звернулася до Червоного хреста з проханням про допомогу у вивезенні тіл ліквідованих російських окупантів із території України. Наступного дня, 27 лютого, настоятель ПЦУ Епіфаній з подібним проханням звернувся до керівництва РПЦ. У зверненні йшлося про 3 000 тіл загиблих.

Лише 26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, коли кількість загиблих російських загарбників обчислювалася у кілька тисяч осіб, Росія вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною — головою Дагестану. В наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні, знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. Також 26 лютого було вбито генерала (за іншими даними, полковника) Магомеда Тушаєва, командира 141-го моторизованого полку нацгвардії Чечні. Служба безпеки України повідомила, що заблокувала на той час 7 тис. ботів із Російської Федерації, які поширювали неправдиву інформацію про бойові дії. Основними майданчиками для поширення дезінформації, за її словами, були Telegram, WhatsApp і Viber.

Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії ТАРС з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад 3 500 солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту.

1 березня ЗСУ ліквідували заступника командувача 41-ї загальновійськової армії РФ генерал-майора Андрія Суховецького.

7 березня підрозділом берегової ракетної артилерії Військово-Морських Сил Збройних Сил України з узбережжя поблизу м. Одеси був уражений і потоплений патрульний корабель «Василь Биков» (проєкту 22160). Того ж дня біля Харкова знищений начальник штабу 41-ї загальновійськової армії Р Ф генерал-майор Віталій Герасимов.

11 березня в Україні загинув генерал-майор Андрій Колесников, командувач 29-ї загальновійськової армії РФ.

15 березня під Маріуполем ліквідовано генерал-майора Олега Мітяєва, командира 150-ої мотострілецької дивізії РФ.

За даними США, станом на 16 березня Росія втратила понад 7 тис. солдатів убитими та 14-21 тис. пораненими. За підрахунками журналу «Forbes», станом на 12 березня українська армія знищила військової техніки РФ на понад 5 млрд доларів.

17 березня сайт «Радіо Свобода» повідомив, що в Україні знищено командира костромського полку ПДВ РФ полковника Сергія Сухарєва.

18 березня на аеродромі в Чорнобаївці знищено начальника штабу 8-ї гвардійської загальновійськової армії РФ генерал-майора Андрія Мордвічева.

Втрати України

Покнута техніка ЗСУ 6 березня 2022 року (з відео російських окупаційних військ).

На ранок 24 лютого було підтверджено смерть понад 40 українських солдатів і 18 цивільних. За оцінками Міністерства охорони здоров'я України, загалом загинуло 57 людей і 169 поранено. Спершу Генштаб ЗСУ повідомляв, що при обороні острова Зміїний полягло 13 прикордонників, але згодом стало відомо, що принаймні частину військовиків захопили в полон. Згідно повідомлення Президента Володимира Зеленського, упродовж першого дня українська армія в боях із армією РФ втратила 137 військовослужбовців, серед них 10 офіцерів. Наступного дня парламентський заступник державного секретаря зі збройних сил Джеймс Гіпі доповів про загибель із початку вторгнення 194 українських військовослужбовців, а також 57 цивільних.

У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом частково згорів один із найбільших і найпотужніших літаків у світі українського виробництва — АН-225 «Мрія».

Російська сторона в особі прессекретаря Міністерства оборони РФ генерал-майора Ігоря Конашенкова заявила, що нібито Збройні сили Росії за весь час знищили майже 1 000 об'єктів військової інфраструктури України «в рамках спеціальної операції на Донбасі», зокрема 38 літаків, 7 вертольотів, 11 безпілотних літальних апаратів і 2 тактичні ракети «Точка-У».

За підсумками лютого, згідно з інформацією газети «День», «скільки-небудь достовірних даних про українські втрати немає, але можна припустити, що вони в кілька разів менші за російські втрати, як у людях, так і в техніці».

Президент Володимир Зеленський 12 березня вперше після 24 лютого назвав втрати Збройних сил України у війні з Росією: орієнтовно 1 300 українських військовиків загиблими.

За даними Офісу ООН з координації гуманітарних питань, станом на 15 березня втрати цивільних склали: 691 убитими, 1143 пораненими. Більшість зафіксованих втрат серед цивільного населення спричинена застосуванням вибухової зброї з широкою зоною впливу, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та повітряні удари.

Відомі українці, що загинули в боях за Україну

• Микола Кравченко — громадський і політичний діяч, ідеолог Азовського руху, один із засновників Харківської обласної громадської організації «Патріот України», ветеран полку «Азов». Загинув 14 березня 2022 року.
• Павло Лі — актор театру і кіно, дубляжу, співак і композитор. Загинув 6 березня 2022 року під обстрілами в Ірпені, де відбувалися запеклі бої з російськими окупантами.
• Євген Малишев — біатлоніст, учасник III зимових Юнацьких Олімпійських ігор 2020 року у м. Лозанна (Швейцарія). Загинув 1 березня 2022 року під час оборони Харкова.
• Олександр Марченко — підприємець і політичний діяч, народний депутат України 8-го скликання. 7 березня 2022 загинув у бою з окупантами в районі київської Пущі-Водиці.
• Валерій Чибінєєв — український військовик, капітан Збройних сил України, командир роти снайперів 79 окремої десантно-штурмової бригади. Герой України. Загинув 3 березня 2022 року в день свого народження у боях за смт Гостомель поблизу м. Києва.

Побічні втрати

24 лютого 2022 року поблизу Одеси стався вибух на турецькому судні. Під час вибуху ніхто не постраждав, судно спрямували до Румунії.

25 лютого 2022 року в нейтральних водах Чорного моря було пошкоджено комерційне судно під прапором Молдови з російськими моряками.

25 лютого 2022 року о 12:10 на якірній стоянці морського торговельного порту «Південний» у північно-західній частині Чорного моря після влучення ракети пошкоджено судно «NAMURA QUEEN», яке веде морехідну діяльність під державним прапором Панами. Ракета потрапила в кормову частину, зруйнувала гвинто-рульову групу, на судні виникла пожежа. Для гасіння пожежі на судні туди були спрямовані буксири «Бриз-1», «Вікторі», «ПК-888», «КПЛ-99».

26 лютого російський військовий корабель дружнім вогнем збив військовий літак Росії над Чорним морем.

2 березня в порту «Ольвія» російська ракета пошкодила судно під прапором Бангладешу «Banglar Samriddhi», спалахнула пожежа. Росіяни вбили одного члена екіпажу, решту захопили в заручники.

3 березня в одеському порту внаслідок вибуху затонуло естонське вантажне судно «Helt», екіпаж врятувався.

Фрегат «Гетьман Сагайдачний», який перебував на ремонті в Миколаєві, вирішили затопити, щоб не дістався ворогові.

Оцінки та прогнози

Чимало американських і європейських експертів очікували стрімкого просування російської армії впродовж першого тижня війни, захоплення великих територій та ключових міст на сході, півночі та півдні України, а також прогнозували падіння чи принаймні повне оточення Києва в короткотерміновій перспективі. На думку західних спеціалістів українська армія мала слабку протиповітряну оборону, а російські війська мали критичну перевагу в засобах електротехнічної боротьби та в усіх видах звичайних озброєнь. Утім значна перевага російської армії у танках уже за тиждень боїв виявилася суттєво знівельованою ручними засобами протитанкової оборони, наявними в українських військових. Також замість анонсованих надсучасних бойових засобів Росія використала переважно застарілу техніку радянських часів. Серед танків домінують радянські Т-72, натомість жодного разу не був задіяний новітній танк «Армата». Навіть після 10 днів боїв, коли жодна з цілей російського керівництва не була виконана, окремі американські коментатори писали про невідворотну російську перемогу Натомість інші військові експерти підкреслювали помилки російського командування, які призвели до провалу початкової операції та ведуть за собою загальний військовий неуспіх. Так, сподівання російського командування на швидке просування повітряно-десантних військ до Києва були зірвані контратакою зі знищенням злітно-посадкової смугою на Гостомельському аеродромі.

Ключовою проблемою російського вторгнення називають невірну оцінку російськими спецслужбами настроїв в українському суспільстві. Аналітики британського інституту RISU вважають, що російське командування спиралося на якісні дані соціологічних опитувань, що їх проводило ФСБ в Україні, але невірно інтерпретувало ці дані. Зокрема низький рівень довіри українців до політичних партій та органів влади російське керівництво сприйняло як свідчення байдужості основної маси населення до заміни українських політичних еліт на проросійські. Російські аналітики також не врахували, на думку британських дослідників, впливу запуску крилатих і балістичних ракет по великих містах: населення зазвичай украй негативно реагує на їхні вибухи, навіть якщо вражаються тільки військові об'єкти. Усі ці помилки привели до недооцінки російським керівництвом готовності українського суспільства до опору.

За твердженням американського стратегіста Пітера Воррена Сінгера, Україна спрацювала на випередження в плані пропаганди, передбачаючи фейки та провокації в медіапросторі. Численні героїчні історії про успішне протистояння малих військ великій армії окупантів, як і демонстрація підбитої техніки ворога, змусили більшість українців повірити у швидку перемогу над Росією. Аріель Петрович, науковий співробітник Школи державної політики Мерілендського університету, зазначив, що відмова НАТО вводити війська в Україну була розумним рішенням, адже справила враження на росіян, що їхня держава безсила проти в 30 разів меншої за територією України. Макс Бут, фахівець із питань нацбезпеки та колумніст Washington Post вважає — обстріли українських міст лише створюють вогневі позиції в руїнах і перешкоди просуванню російської бронетехніки. Як засвідчила війна в Іраку, такі умови дозволяють всього кільком тисячам бійців місяцями протистояти навіть стотисячній армії.

Колишній командувач військ США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес та професор Джуліан Ліндлі-Френч у аналітичній статті від 14 березня 2022 року стверджували, що до кінця березня має відбутися кульмінація війни, адже швидкої перемоги росіянам здобути не вдалося, ресурсів для тривалого наступу вони не мають, а тому війна набуде характеру позиційної війни на виснаження, оскільки українські військові не матимуть сил для вигнання росіян з країни. Але 22 березня Міноборони США вже спрогнозувало, що ЗСУ можуть відвоювати території, які окупувала Росія.

Наслідки

Допомога біженцям у Празі, Чехія

Евакуація громадян з вокзалу «Дарниця»

Гуманітарні

Станом на 18 березня 2022 року, за даними Міграційного агентства ООН, 6,5 млн людей в Україні були змушені переїхати в більш безпечні регіони держави. Ще 3,2 млн виїхали за кордон. Це стало найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни. 146 тис. іноземних студентів покинули країну. Водночас понад 320 тис. громадян повернулися в Україну з-за кордону, зокрема понад 300 тис. чоловіків. За вісім днів війни «Укрзалізниця» евакуювала понад 1 млн громадян з гарячих точок.

Через західний кордон в Україну з 25 лютого до 3 березня прибуло понад 800 автомобілів і 19 вагонів гуманітарної допомоги. Польща спростила проїзд для українських перевізників гуманітарної допомоги. Митниця пропускає в Україну гуманітарну допомогу за спрощеною процедурою.

До лав тероборони від початку вторгнення РФ вступили 100 тис. людей.

Політичні

Росія та її президент Володимир Путін дедалі більше ізолюються іншими країнами. Довгострокові союзники різко обернулися проти РФ після її вторгнення в Україну, а західні країни стали надавати Україні різні види допомоги, зокрема і постачати зброю. Надії Путіна на швидку перемогу не виправдалися перед обличчям запеклого опору українських солдатів і добровольців. Президент України Володимир Зеленський відкинув ультиматум Путіна з вимогою капітуляції Києва. Головний потенційний союзник Росії, Китай, відмовився від прямої підтримки, зайнявши нейтралітет.

Деякі іноземні аналітики вказують на паралелі між планами Росії щодо України та планами Китаю щодо Тайваню. Пекін вважає острів Тайвань своєю територією та не виключає його захоплення силою. Тому неодноразово висловлювалися думки, що результат війни в Україні визначить і майбутнє Тайваню як незалежної держави, давши позитивний (або невтішний) приклад. Ключем до вирішення проблеми розглядається позиція одного з найважливіших військових союзників Вашингтона — Японії, бо саме через Тайвань туди відбувається імпорт енергії.

Після виключення Росії з Ради Європи 16 березня 2022 року, російські громадяни втратили право звертатися до Європейського суду з прав людини. Водночас Росія отримала змогу запроваджувати смертну кару.

Економічні

Україна

Збитки для інфраструктури України за три тижні війни склали $62,6 млрд.

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, уже наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві закрили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк застеріг, що можливий спекулятивний попит. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану. Планується використати законсервовані млини, щоб переробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України.

Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1136 населені пунктів повністю чи частково були знеструмлені до 20 березня. Без електрики лишилися понад 1 млн споживачів.

На спеціальний рахунок Нацбанку для допомоги ЗСУ надійшло 12,2 млрд гривень пожертв. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у ПриватБанку, надіслали на потреби Збройних сил понад 1 млрд гривень. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6 млрд гривень. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи.

Постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях.

З 1 березня уряд України почав продавати облігації для оплати своїх збройних сил. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1 000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні». За день продали облігацій на 8,1 млрд грн.

НБУ з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток.

Гроші, що надавалися вакцинованим від COVID-19 за програмою «єПідтримка» (1 тис. грн на людину) з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати (книжки, спортзали, квитки в кіно, театр, музеї тощо). 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу 6500 грн, а «ковідну тисяча» призупинили виплачувати.

Верховна Рада 3 березня ухвалила низку законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду, за що загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна.

Світ

Фондові індекси по світу різко впали, а ціни на нафту зросли майже на 6 доларів за барель (на 7 %) після того, як президент Володимир Путін почав військові дії Росії в Україні. Еталонна марка нафти Brent вперше з 2014 року піднялася у ціні до $100 за барель. 25 лютого Китай призупинив закупки російської морської нафти.

Також обвалився курс криптовалют. Згідно з даними Coinmarketcap, за останню добу ринок криптовалют загалом утратив понад $160 мільярдів.

Ціни на нафту 1 березня піднялися максимумів з 2014 року. Американська нафта подорожчала на 10 % до внутрішньоденного максимуму в $105,14 за барель. Еталонна нафта Brent піднялася приблизно на 8 % до $105,40 за барель.

На Україну та Росію разом припадає близько 14 % світового виробництва пшениці, і вони забезпечують 29 % усього її експорту. Війна та санкції проти Росії зумовили підвищення цін на пшеницю. Якщо українські поля не будуть засіяні 2022 року, світ залишиться без найкращих сортів пшениці, котру отримують зокрема Афганістан, Судан та Ємен, які потерпають від продовольчої кризи. Під загрозою також поставки добрив, що з часом може спричинити зростання голоду по всьому світу.

Роскосмос у відповідь на санкції проти Росії відмовився запускати космічні супутники для мережі OneWeb.

Ціни акцій в Азії впали після пожежі на Запорізькій атомній електростанції. Японський еталонний індекс Nikkei впав на 2,5 %, а Hang Seng в Гонконзі на 2,6 %. Ціни на нафту зросли на азійських ранкових торгах: нафта Brent перевищила $112 за барель.

Через війну в Україні закрилися два заводи з виробництва неону, звідки надходила майже половина всього неону у світі. Це загрожує суттєвим зменшенням виробництва мікрочипів. Автомобільні концерни Volkswagen та BMW зменшили виробництво через припинення поставок дротів з України.

Росія

Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти неї. За їх кількістю (понад 6 тис.) Росія посіла перше місце у світі. За нею — Іран, Сирія та Північна Корея.

Російський рубль упав до історичних мінімумів, Центральний банк Росії розпочав валютні інтервенції (значний разовий продаж або закупівля великих партій іноземної валюти). Курс долара та євро до рубля вранці у 24 лютого виріс майже на 10 % і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів Московської біржі, котра призупинила діяльність з 8 до 10 години. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського Металінвестбанку Сергій Романчук прокоментував, що «Росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і взагалі». Путін попередив керівників бізнесу країни, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів».

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $90 млрд. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи SWIFT, але припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «Але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи». 25 лютого міністр фінансів Крістіан Лінднер висловився, що Німеччина готова відключити Росію від SWIFT, але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про те, щоб відключити Росію від SWIFT. Частину російських банків згодом було відключено.

Російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надходила. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше.

Сервіси Apple Pay та Google Pay 26 лютого припинили роботу в Росії.

Внаслідок запровадження санкцій проти Росії, 28 лютого вона більш ніж удвічі підвищила ключову процентну ставку, рубль впав на 30 % відносно долара США. Центральний банк Росії заявив, що підвищив ставку з 9,5 % до 20 %, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття Московської біржі на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більш, ніж на 90 % до 1,7 цента.

Падіння курсу рубля продовжувалося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар. 9 березня Центробанк Росії ввів нові правила, що забороняють продавати громадянам іноземну готівку, а з валютних рахунків можна буде зняти не більше, ніж 10 тис. доларів, решта коштів може видаватися лише в рублях за поточним курсом.

За висновком Bloomberg 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій». До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні валютні резерви Росії майже вдвічі, включно з депозитами в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу дефолту. Китайські компанії Xiaomi, Oppo та Huawei урізали постачання смартфонів до Росії.

Порушення Росією правил ведення війни

З метою введення в оману агресор використовує державну символіку України. Також зафіксовані випадки, коли противник вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Але після наближення до українських позицій російські війська починають відкривати вогонь на ураження. 11 березня 2022 року Організація Об'єднаних Націй заявила, що отримала докази використання Росією касетних боєприпасів у Вугледарі та Харкові. 13 березня 2022 року російські війська застосували у місті Попасна на Луганщині фосфорні боєприпаси, заборонені Женевською конвенцією .

Злочини російських військових

Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням

Карта воєнних злочинів станом на 12 березня

Незважаючи на те, що в Росії війну офіційно називають «спеціальною військовою операцією», Женевські конвенції про збройні конфлікти застосовуються навіть тоді, якщо війна не визнається агресорами. Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року, дії російських військових є воєнними злочинами, найбільше — в завданні шкоди життю чи майну цивільного населення. Закон про воєнні злочини спирається на основоположний принцип, згідно з яким потрібно «завжди розрізняти цивільне населення та комбатантів, а також цивільні об'єкти та військові, і відповідно спрямовувати свої дії лише проти військових цілей». Випадкове завдання шкоди цивільним теж є злочином.

Від початку відкритої російської агресії проти України зафіксовані чисельні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерств з боку російських військових на захопленій українській території. Внаслідок обстрілів населених пунктів в Україні російськими військами зруйновано пам'ятки архітектури та храми. Станом 15 березня 2022 року російський агресор вже знищив в Україні 3500 об'єктів інфраструктури, в тому числі 230 об'єктів транспортної інфраструктури, 165 об'єктів життєзабезпечення населення, таких як електропідстанції та газопроводи — повністю або частково зруйновані.

Рекордна 41 інша держава звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням офіційно розслідувати воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Головну частину тут складають злочинні дії, спрямовані на деморалізацію цивільного населення. Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що російські військовики, які вбивають людей і руйнують міста в Україні, будуть притягнуті до відповідальності, всі їхні дії документуються. Президент Зеленський заявив, що Росія відповідатиме перед міжнародним трибуналом за масові обстріли Харкова. Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування злочинів Росії в Україні. Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у вівторок 1 березня 2022 року у Раді ООН з прав людини, що російські злочини в Україні множаться щогодини, а удари вражають лікарні, школи та житлові будинки. Канада подала до Міжнародного кримінального суду ООН у Гаазі позов проти Росії через можливе вчинення нею воєнних злочинів в Україні. Головний прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) у Гаазі Карім Хан заявив, що стартувало розслідування щодо військових злочинів, скоєних Росією в Україні.

Закон про відповідальність військового командування за злочини передбачає кримінальну відповідальність і тих, хто «знав або повинен був знати» про злочини і не вжив необхідних і розумних заходів для дисциплінування сил, що перебувають під їх «ефективним контролем». Оскільки Женевські конвенції надають широку кримінальну юрисдикцію суверенним державам, дозволяється переслідувати військових злочинців, виявлених на чужій території. Договір Міжнародного кримінального суду дозволяє висунути звинувачення в воєнних злочинах проти вищих керівників, зокрема глав держав.

Інформаційна війна Росії

Фейкові оголошення про сиріт

Створення фейкових новин російськими ЗМІ

Протягом нового витка російсько-української війни, розпочатого 24 лютого, російські ЗМІ, контрольовані владою, продовжили практику створення брехливих — фейкових — новин, яку вони проводили з 2014 року. Серед таких новин як усні вигадані повідомлення, так і постановочні вигадані новини з відеорядом.

Телеграм-канали масово поширюють неправдиву інформацію про перебіг війни, зокрема, що керівництво України нібито покинуло країну або підписало договір про капітуляцію, населення захоплених міст зустрічає російських окупантів як «визволителів», розмови та месенджери громадян прослуховуються українськими спецслужбами за правилами «воєнного часу» тощо.

7 березня окупанти завезли на Запорізьку АЕС 14 журналістів-пропагандистів для зйомки «вдячних за визволення працівників електростанції» та для виправдання агресії і запевнення громадян РФ, що ЗАЕС в цілковитій безпеці

Контроль над ЗМІ в Росії

В РФ місцевим ЗМІ заборонили використовувати слово «війна» у матеріалах, що стосуються «воєнної операції» Росії в Україні.

3 березня 2022 року Комітет Держдуми Росії з держбудівництва та законодавства схвалив поправку про запровадження відповідальності та штраф до 5 млн рублів або позбавлення волі терміном до 15 років за «публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил Російської Федерації». Депутати Державної думи РФ схвалили у першому читанні поправки до Кримінального Кодексу про покарання до 15 років позбавлення волі за «дезінформацію про дії Збройних сил РФ у воєнних операціях». Перші карні справи за цими поправками були відкриті в Росії в Томській області 16 березня 2022 року проти пересічних громадян.

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій та масових комунікацій звернулася до цілої низки ЗМІ з вимогою про видалення «недостовірної інформації про спеціальну воєнну операцію ЗС Росії із захисту Донбасу». Згодом на вимогу Генпрокуратури Роскомнадзор заблокував доступ до інтернет-ресурсів радіостанції «Ехо Москви» та телеканалу «Дождь». Заблоковано також телеканал «Настоящее время», створений «Радіо Свобода» з участю «Голосу Америки», радіостанцію «Ехо Москви», «The Village», «Тайга.інфо», «DOXA», «The New Times» та низку українських видань. Після початку бойових дій в Росії протягом тижня було заблоковано кілька ЗМІ, зокрема були закриті опозиційні канали «Дождь» і «Ехо Москви».

Російська пропаганда щодо широкомасштабної війни Росії проти України

Російський плакат на підтримку її агресії з маркуванням морської піхоти

Президент Росії Путін і російська пропаганда називають агресивну війну Росії проти України, яка супроводжується вторгненням Росії з південного, східного та північного кордону України, «спеціальною воєнною операцією на Донбасі» з метою «демілітаризації та денацифікації України». Неонацизм є головною темою проросійської пропаганди, він приписується чинній українській владі та її союзникам. Насправді в Україні відсутні ознаки нацизму, а це зокрема: територіальні амбіції, спонсований державою тероризм, расизм, нестримний расовий антисемітизм, фанатизм, диктатура, пропаганда агресивної війни, імперські амбіції. В Україні 2015 року прийнято закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. В Україні прийнято закон про запобігання та протидію антисемітизму і про кримінальну відповідальність за антисемітизм. Незважаючи на наявність в українському суспільстві окремих елементів ксенофобії, ніякої широкої підтримки нацизму та ультраправої ідеології нема ні в уряді, ні в армії, ні на виборах. Президентом України став російськомовний єврей Володимир Зеленський, який виграв президентські вибори 2019 року, в той час як його опонентом був українець; в ході парламентських виборів 2019 року ультраправі націоналістичні партії не змогли отримати жодного місця у Верховній раді України. Проти звинувачень України в нацизмі висловилися провідні політики й авторитетні дослідники нацизму та геноциду: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, канцлер Німеччини Олаф Шольц, голова комісії ЮНЕСКО щодо попередження геноциду Александр Гінтон і приблизно 150 вчених-істориків з різних країн, які підписали спеціальну заяву з цього приводу. З критикою звинувачень Путіна на адресу Зеленського в неонацизмі і геноциді виступили Меморіальний музей жертв Голокосту в Освенцімі і Меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні. Путін також висловлювався, що країни НАТО підтримують неонацистів.

Російським школам роздали методички, як виправдовувати війну Росії проти України перед дітьми.

Протести в Росії проти війни не отримали висвітлення у провладних ЗМІ. За участь у протестах поліція затримала вже понад 6 тис. людей.

Переговори

У ході розмови в полудень 27 лютого 2022 року Президента України Володимира Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком домовлено, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять.

27 лютого українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією. Самі переговори відбулися 28 лютого. Жодного рішення не було прийнято, лише окреслено деякі пріоритетні теми для наступних обговорень. Увечері сторони повернулися до своїх столиць.

Другий раунд завершився 3 березня в Білорусі. Було ухвалено тільки рішення про організацію гуманітарних коридорів. Попри оголошені наміри, російські війська продовжували обстріли в заявлений час тиші, звинувачуючи українську сторону в зриві домовленостей.

Третій раунд переговорів відбувся 7 березня в Білорусі. Сторони домовилися про покращення логістики гуманітарних коридорів.

10 березня відбулися переговори міністрів закордонних справ України і Росії, Дмитра Кулеби та Сергія Лаврова. На зустрічі йшлося про припинення вогню на 24 год., однак прогресу щодо цього сторони не досягли.

У культурі

Жінка у Кракові з антиросійськими плакатами

Російська агресія швидко отримала відображення в українському мистецтві як ілюстрації, постери й колажі, що підтримують бойовий дух захисників і висміюють ворога. Частина митців продають свої роботи, щоб виручені кошти передати ЗСУ. Деякі країни, що підтримують Україну, проводять офлайн виставки цих робіт у мистецьких центрах, галереях, освітніх просторах. Численні світові видання відгукнулися на російську агресію в Україні карикатурами, де висміювали різні проблеми: від байдужості Путіна до життя власних військ і до залежності Заходу від нафти.

З'явилися низка «народних» пісень і пісень авторського виконання. З-поміж них хітом стала «Байрактар». Пісню «Василина» переробила на «Джавеліне» студія «Мамахохотала». Христина Соловій переспівала італійську «пісню партизанів» — «Bella Ciao» як «Українська лють». Гурт «Пирятин» присвятив темі війни пісню «І москаля нема, немає москаля» (в оригіналі «Арта» 2018 року). Сергій Бабкін переспівав «Я — солдат» та присвятив його нападу Росії на нашу Україну. Пісня «У мене немає дому» гурту «Один в каное» стала гімном українських біженців.

Див. також

• Друга холодна війна
• Конфлікти на пострадянському просторі
  • Війна у Придністров'ї
  • Російсько-грузинська війна (2008)
• Кібератаки на українські державні сайти (2022)
• Російсько-українська кібервійна
• IT-армія України
• Атака авіабази Міллерово
• Бої за Гостомельський аеропорт
• Бої за Антонівку
• Бої за Балаклію
• Бої за Бердянськ
• Бої за Бучу
• Бої за Васильків
• Бої за Глухів
• Бої за Городню
• Бої за Димер
• Бої за Іванків
• Бої за Ірпінь
• Бої за Каховку
• Бої за Київ
• Бої за Конотоп
• Бої за Маріуполь
• Бої за Мелітополь
• Бої за Миколаїв
• Бої за Нову Каховку
• Бої за Одесу
• Бої за Охтирку
• Бої за Ріпки
• Бої за Ромни
• Бої за Станицю Луганську
• Бої за Старобільськ
• Бої за Суми
• Бої за Тростянець
• Бої за Харків
• Бої за Херсон
• Бої за Чернігів
• Бої за Чорнобиль
• Відключення Росії від SWIFT
• Знищення АН-225 «Мрія»
• Іванківський історико-краєзнавчий музей
• Протести проти російського вторгнення на територію України
• Херсонська операція

Посилання

• Росія напала на Україну: хронологія основних подій (24 лютого — 6 березня)
  • Росія напала на Україну: хронологія основних подій 3-го тижня війни (7 березня — 18 березня…)
  • Росія напала на Україну: хронологія основних подій 4-го тижня війни (з 17 березня…)